Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Украинский

у нас немає грошей

Толкование Перевод

1 нас

us

у нас є — we have

у нас немає грошей — we have no money

Українсько-англійський словник > нас
2 on

1. adv

на, до, далі, уперед

1) місцеперебування, рух, напрям — далі, уперед

tea is on — чай на столі (чай подано)

I sent my luggage on — я послав свій багаж заздалегідь

go on! — ідіть далі!, продовжуйте

go on reading — читайте далі

later on — пізніше

the game is on — гра триває

the play was on for months — п'єса багато місяців не сходила зі сцени

what is on today? — що йде сьогодні (в кіно, театрі)?

2) дія, робота

the machine is on — машина працює

the radio is on — радіо увімкнуте

to put the brakes on — загальмувати

3) надівання, натягування

he had his spectacles on — він був у окулярах

put on your coat — надіньте пальто

4) збільшення — на

the price is 5 points on — ціна вища на 5 пунктів

◊ and so on — і так далі

◊ he is a little bit on — він напідпитку

◊ they were on to him at once — вони відразу його розкусили

◊ he is always on to me — він завжди чіпляється до мене

◊ keep your hair on! — спокійно!, не хвилюйтеся!

2. prep — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з приводу, про, за, при, з, від, під, над, до

1) місцеперебування — на

on the surface of the water — на поверхні води

on page four — на четвертій сторінці

2) рух по поверхні — по

a fly walked on the ceiling — муха повзала по стелі

3) спрямованість руху — по, на, у, в

the light shone on us — світло падало на нас

to kiss smb. on the lips — поцілувати когось у губи

to strike on the neck — ударити по потилиці

to pat smb. on the hand — погладити когось по руці

to knock on the door — постукати у двері

4) розташування поблизу або на межі — на, біля, коло

on the Continent — на материку

on the border — на кордоні

he sat on my right — він сидів праворуч від мене

Stratford-on-Avon — Стратфорд на Ейвоні

5) частина світу — на

on the east — на сході

6) час — у, в, на

on Tuesday week — у наступний вівторок

on any day — в будь-який день

on the 1st of May — Першого травня

on a rainy autumn evening — у дощовий осінній вечір

on a dark night — темної ночі

7) послідовність подій — після

on the birth of her daughter — після народження її дочки

8) одночасність подій — під час

on a trip — під час подорожі

9) наявність з собою — у

I have no money on me — у мене нема грошей з собою

a pistol was found on him — у нього знайшли пістолет

10) предмет розмов — з приводу, про

a book on birds — книга про птахів

a lecture on history — лекція з історії

11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, під

on credit — у кредит

on one's own responsibility — під свою особисту відповідальність

on that ground... — на тій підставі, що...

to congratulate smb. on smth. — поздоровити когось з чимось

on the first occasion — при першій нагоді

12) джерело — з, за, від

to have smth. on good authority — узнати щось з достовірних джерел

a profit on the sale of — прибуток від продажу

13) спосіб дії, руху — по

on a sudden — раптом

on the quiet — тихенько

on the telephone — по телефону

on television — по телебаченню

on an ocean liner — на океанському лайнері

on one's knees — на колінах

14) інструмент дії, знаряддя — на

to play on an organ — грати на органі

to cut one's finger on a knife — порізати палець ножем

15) сфера діяльності, місце роботи — на, в

to be on the staff — бути в штаті

to work on a paper — працювати в газеті

16) перебування в стані — на, у, в, під

on leave — у відпустці

on sick-leave — на лікарняному бюлетені (листку)

on one's trial — під слідством

to be on strike — страйкувати

to be on a trip — подорожувати

to be on fire — палати

17) зайнятість чимсь — на, у, з

on business — у справі

to send smb. on an errand — послати когось з дорученням

on duty — на чергуванні

18) характер відносин — у, на

on good (bad) terms — у добрих (поганих) стосунках

19) засоби існування — на

to live on one's earning — жити на свій заробіток

20) об'єкт дії, ставлення — над, до

to work on smth. — працювати над чимсь

to be fair (unfair) on smb. — бути справедливим (несправедливим) до когось

to complain on smb. — скаржитися на когось

21) надія, розрахунок — на, від

to rely (count) on smb., smth. — покладатися (розраховувати) на когось, щось

to depend on smb., smth. — залежати від когось, чогось

22) приблизність, неточність

just on a year ago — десь близько року тому

23) у словосполученнях

on account — внаслідок, через

on no account — ні в якому разі

on the average — у середньому

on behalf of — від імені

on the contrary — навпаки

on side — частина поля, де знаходиться бетсмен (крикет)

on the one (the other) hand — з одного (іншого) боку

on time — вчасно

on the instant — відразу, негайно

on the whole — загалом

on foot — пішки

this is on me — за це плачу я

* * *
I a
1) ближній, внутрішній

2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)

3) ефективний; діючий; який має силу

4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний

5) цілком можливий, досяжний; легкий
II adv
1) указує назнаходження на поверхні чого-нпбудь; рух на поверхню чого-небудь

2) указує напродовження дії

to work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні

later on — пізніше

3) указує на наявність або настання дії або процесу

the game is on — гра йде

4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить

5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами

6) указує на напрямок на, до

to head on (to) — мop. тримати курс (на)

7) кoм. указує на збільшення вище

and so on, — так далі

on and off — час від часу

on and on — нескінченно, не перестаючи

hold on! — тримайся!

come onl — ну, давай!, узяли!, почали!
III prep
1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) на

Stratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на

on the west — на заході

2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінком

on and after the 15th — починаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником

cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по

on his full age — по досягненні ним повноліття

3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у

I have no money on me y — мене при собі немає грошей

4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на

5) указує наумову на, за, при, в, під

on certain conditions — на певних умовах

on the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком

on account of — внаслідок, через

on no account y — жодному разі

on a charge of smth — за звинуваченням у чому-небудь

on the occasion of smth — з нагоди чого-небудь

on an order — за наказом

on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по

on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на

profit on the sale of — дохід з продажу

6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)

on the cheap — по дешевці

on a sudden — раптово; спосіб передачі по

on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником

on horseback — верхи; опору на

on one's knees — на колінах

7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінком

to cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на

on oil — на мазуті

8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, у

on the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при

on leave y — відпустці

on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із

on business y — справі; у відрядженні

on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на

on good terms y — гарних стосунках

9) указує назасоби існування на; передається орудним відмінком; предмети харчування на; передається орудним відмінком

10) указує на предмет витрат на

11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінками

to work on smth — працювати над чим-небудь

to impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль

12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком

to be keen on music — палко захоплюватися музикою

13) указує на кількаразове повторення за

mile on mile — миля за милею

14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько

15) icт. указує на перехід у який-небудь стан

to fall on sleep — заснути

16) у сполученнях

on the contrary — навпаки

on an /the/ average y — середньому

on the whole — в загальному

on the other hand — з іншого боку

on the spot — відразу

English-Ukrainian dictionary > on
3 with

prep

вказує на:

1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, у

to deal with smb. — мати справу з кимсь

to have dinner with a friend — пообідати з приятелем

to make friend with smb. — потоваришувати з кимсь

to stay with parents — жити у батьків

with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою

2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінком

to cut with a knife — розрізати ножем

to take smth. with both hands — взяти щось обома руками

3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівником

with a smile — з посмішкою, посміхаючись

to walk with a limp — ходити шкутильгаючи

with thanks — з вдячністю

4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з

to tremble with fear — тремтіти від страху

with those words she went away — з цими словами вона пішла

with his death the work came to an end — після його смерті робота припинилася

5) особу, думку, про які йде мова з

things are different with me — зі мною справа інша

to disagree with smb. — не погоджуватися з кимсь

I think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви

6) вміст або зміст чогось з

stuffed with straw — набитий соломою

a telegram with bad news — телеграма з поганою звісткою

decorated with flowers — прикрашений квітами

7) предмет занять, турбот, уваги з, для

she was concerned with English poetry — вона займалася англійською поезією

this film is made with children in mind — цей фільм для (розрахований на) дітей

8) порівняння з

to compare one thing with another — порівнювати одну річ з іншою

9) допустове значення незважаючи на

with all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його

10) наказовий спосіб у сполученні з прислівниками

away with dog! — заберіть собаку!

down with the door! — виламайте двері!

◊ with regard to — щодо, з приводу

◊ with a few exceptions — за деякими винятками

◊ to begin with — насамперед, по-перше

◊ to be with child — бути вагітною

◊ it is pouring with rain — ллє як з відра

◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!

◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?

* * *
I n, v
[wip] = withe; n; v
II [wip] prep
1) вказує на сумістність (часто together with) (разом) з

to work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.

to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу

in company with — разом з

your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше

side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.

Great Britain fought with France — Великобританія воювала на стороні Франції

he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з

with each other /one another/ — один з одним

to talk with smb — розмовляти з ким-н.

to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.

to break with one's family — порвати зі своєю сім'єю

to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.

to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з

the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у

to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у

leave the child with me — дитину залиште у мене

leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у

he sings with a string quartet — він співає із струнним квартетом

he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з

mix it with water — змішай це з водою

do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к

the whale is sometimes mistakenly included with the fishes — кита іноді помилково відносять до риб

2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінком

to hit with a rock — вдарити каменем

to light a hall with candles — освітити залу свічками

to take smth with both hands — взяти що-н. обома руками; засіб на, за; передається оруд. відмінком

to buy smth with money — купити що-н. за гроші

to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям

to treat with a serum — вводити сироватку

3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінком

to load a ship with coal — вантажити судно вугіллям

stuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком

a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою

decorated with flowers — прикрашений квітами

a house surrounded with trees — дім, оточений деревами

4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означенням

a house with a red roof — дім з червоним дахом

a man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)

I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]

he came with all his luggage — він приїхав з усіма речами

he always carries a stick with him — він завжди ходить з палицею

5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівником

with a smile — з посмішкою, посміхаючись

with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]

to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]

to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення

another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився

he sat with his head down — він сидів, опустивши голову

with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком

to begin with smth — почати з чого-н.

to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому

they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що

with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий

6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. з

to agree with smb — погоджуватися з ким-н.

to side with smb — бути на чиїй-н. стороні

I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся

who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до

to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.

to sympathize with smb — співчувати кому-н.

to be angry with smb — сердитися на кого-н.

to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.

to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для

he was concerned with English poetry — він займався англійською поезією

he had trouble with his luggage — у нього були неприємності з багажем

this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з

to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.

to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb

with smth — доручати що-н. кому-н.

what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л

this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас

a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком

to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.

we are pleased with the house — нам подобається будинок

7) вказує на порівняння з

to compare one thing with another — порівнювати один предмет з іншим

in comparison with — в порівнянні з

this skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з

to match a hat with a coat — підібрати капелюх під пальто

he can work with the best — він може працювати нарівні з найкращими

8) вказує на причину, джерело чого-н. від, на

to tremble with fear — тремтіти від страху

to be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при

such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі

with your permission — з вашого дозволу

with your consent — з вашої згоди

9) вказує на одночасність подій при їх причинному зв'язку з

with his death the work came to an end — робота припинилася з його смертю

with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ

her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність

the pressure varies with the depth — тиск змінюється в залежності від глибини

his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи

10) вказує на рух в тому саму напрямку за

to go with the tide — плити за течією

with the wind — за вітром

11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з

as is usual with him — як це звичайно з ним буває

with him it's all a matter of money y — нього найголовніше - це гроші

12) що стосується

it is different with me — зі мною інша справа

it is holiday time with us — у нас зараз канікули

be careful with that glass — будь обережний зі склом

what's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє

what do you want with me — є що вам від мене потрібноє

there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення

I no longer have any influence with him — я вже не маю на нього ніякого впливу

13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись на

with all his faults we liked him — не дивлячись на всі його недоліки ми любили його

14) з прислівниками напряму утворює спонукальні речення

away with him! — геть /гони/ його!

away with it! — прибери це!

down with the door! — виламайте двері!

off with you! — марш звідси!

15) в словосполученнях

with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно

with the object of — з метою, для того, щоб

with this — з цими словами

with that — після чого

with the exception — за винятком

to begin with — перш за все; по-перше

with kind regards — с найкращими побажаннями ( в листах)

with one accord — одностайно

to be with child — бути вагітною

it is pouring with rain — лиє як з відра

what with... (and what with) — через

what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив

close with, close in with — мop. близько, поруч

some dark object close in with the land — якийсь темний предмет біля берега

with it = with-it — [ін. словосполучення див. під відповідними словами]

English-Ukrainian dictionary > with
4 with

I n, v
[wip] = withe; n; v
II [wip] prep
1) вказує на сумістність (часто together with) (разом) з

to work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.

to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу

in company with — разом з

your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше

side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.

Great Britain fought with France — Великобританія воювала на стороні Франції

he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з

with each other /one another/ — один з одним

to talk with smb — розмовляти з ким-н.

to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.

to break with one's family — порвати зі своєю сім'єю

to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.

to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з

the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у

to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у

leave the child with me — дитину залиште у мене

leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у

he sings with a string quartet — він співає із струнним квартетом

he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з

mix it with water — змішай це з водою

do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к

the whale is sometimes mistakenly included with the fishes — кита іноді помилково відносять до риб

2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінком

to hit with a rock — вдарити каменем

to light a hall with candles — освітити залу свічками

to take smth with both hands — взяти що-н. обома руками; засіб на, за; передається оруд. відмінком

to buy smth with money — купити що-н. за гроші

to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям

to treat with a serum — вводити сироватку

3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінком

to load a ship with coal — вантажити судно вугіллям

stuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком

a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою

decorated with flowers — прикрашений квітами

a house surrounded with trees — дім, оточений деревами

4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означенням

a house with a red roof — дім з червоним дахом

a man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)

I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]

he came with all his luggage — він приїхав з усіма речами

he always carries a stick with him — він завжди ходить з палицею

5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівником

with a smile — з посмішкою, посміхаючись

with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]

to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]

to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення

another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився

he sat with his head down — він сидів, опустивши голову

with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком

to begin with smth — почати з чого-н.

to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому

they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що

with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий

6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. з

to agree with smb — погоджуватися з ким-н.

to side with smb — бути на чиїй-н. стороні

I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся

who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до

to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.

to sympathize with smb — співчувати кому-н.

to be angry with smb — сердитися на кого-н.

to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.

to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для

he was concerned with English poetry — він займався англійською поезією

he had trouble with his luggage — у нього були неприємності з багажем

this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з

to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.

to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb

with smth — доручати що-н. кому-н.

what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л

this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас

a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком

to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.

we are pleased with the house — нам подобається будинок

7) вказує на порівняння з

to compare one thing with another — порівнювати один предмет з іншим

in comparison with — в порівнянні з

this skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з

to match a hat with a coat — підібрати капелюх під пальто

he can work with the best — він може працювати нарівні з найкращими

8) вказує на причину, джерело чого-н. від, на

to tremble with fear — тремтіти від страху

to be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при

such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі

with your permission — з вашого дозволу

with your consent — з вашої згоди

9) вказує на одночасність подій при їх причинному зв'язку з

with his death the work came to an end — робота припинилася з його смертю

with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ

her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність

the pressure varies with the depth — тиск змінюється в залежності від глибини

his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи

10) вказує на рух в тому саму напрямку за

to go with the tide — плити за течією

with the wind — за вітром

11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з

as is usual with him — як це звичайно з ним буває

with him it's all a matter of money y — нього найголовніше - це гроші

12) що стосується

it is different with me — зі мною інша справа

it is holiday time with us — у нас зараз канікули

be careful with that glass — будь обережний зі склом

what's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє

what do you want with me — є що вам від мене потрібноє

there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення

I no longer have any influence with him — я вже не маю на нього ніякого впливу

13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись на

with all his faults we liked him — не дивлячись на всі його недоліки ми любили його

14) з прислівниками напряму утворює спонукальні речення

away with him! — геть /гони/ його!

away with it! — прибери це!

down with the door! — виламайте двері!

off with you! — марш звідси!

15) в словосполученнях

with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно

with the object of — з метою, для того, щоб

with this — з цими словами

with that — після чого

with the exception — за винятком

to begin with — перш за все; по-перше

with kind regards — с найкращими побажаннями ( в листах)

with one accord — одностайно

to be with child — бути вагітною

it is pouring with rain — лиє як з відра

what with... (and what with) — через

what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив

close with, close in with — мop. близько, поруч

some dark object close in with the land — якийсь темний предмет біля берега

with it = with-it — [ін. словосполучення див. під відповідними словами]

English-Ukrainian dictionary > with
5 Кладный

Клаженный покладний. -ные деньги - покладні гроші. [У нас покладних грошей нема - як заробимо, то й витратимо (Богодух.)].

Русско-украинский словарь > Кладный
6 нет

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться

слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є

\нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є

\нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є

\нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су

чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!

2) част. ні

а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?

ни да ни \нетт — і не так і не ні

ника́к \нетт — см. никак

3) в знач. союза ні

\нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)

своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)

сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)

пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком

в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)

Русско-украинский словарь > нет
7 недостаток

1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);

2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];

3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;

4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].

* * *

1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

за \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак

нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́

2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів

3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру

Русско-украинский словарь > недостаток
8 ни

1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;

2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].

* * *
I
1) част. ні, усилит., ані; ніже́

ни души́ — ні (ані́) душі́

ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі

ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не

ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже

2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хоч

кто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в

во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь

как ни на е́сть — хоч би там я́к

како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

3) союз ні

ни..., ни... — ні..., ні

ни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
II
( отделяемая часть местоимения) ні

ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю

Русско-украинский словарь > ни
9 лицо

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

Русско-украинский словарь > лицо
10 некоторый

мест. неопр.

1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];

2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;

3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];

4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;

5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].

* * *

мест.

1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний

\некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час

\некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість

\некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось

с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су

2) (кое-какой, незначительный) де́який

до \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось

3)

\некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі

\некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас

4)

\некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого

\некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́

Русско-украинский словарь > некоторый
11 издерживать

издержать витрачати, витратити (о мног. повитрачувати, повитрачати, потратити), протрачувати, протратити, (диал.) стеряти, потеряти, (шутл.: протранжирить) протрясти; срвн. Истрачивать, Расходовать. [Він витрачає по сто карбованців на місяць (Київ). Мене аж огнем печуть тії гроші, що ви на мене витратили (Крим.). Які зароблені гроші були, - усі вже потрачено (Грінч.). І гроші протратив, і не купив чого треба (Харківщ.). На цей позов він багато грошей протряс (Сл. Гр.). Багато я стеряла на базарі, - накупила всячини (Новом. п.). Всі гроші, що ви дали, я вже потеряла, тільки п'ять копійок зосталося (Звин.)]. -ть на еду - проїдати, проїсти, (на выпивку) пропивати, пропити. -ть без остатка что - витратитися з чого. [Іде чумак шістьма парами та й витратився з грошей, що й на хліб нема (Мнж.)]. -жать продовольствие - вихарчувати харчі. [Що у нас було - хліб, сало, тараня - усе за тиждень вихарчували (Павл. п.)]. Издерживаемый - витрачуваний, трачений. Издержанный - витрачений, потрачений, протрачений; (на еду) проїд(ж)ений, прохарчований; (на выпивку) пропитий.

* * *

несов.; сов. - издерж`ать

витрача́ти, ви́тратити, тра́тити, потра́тити

Русско-украинский словарь > издерживать
12 находиться

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *
I несов.; сов. - найт`ись
1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

какой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

не нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

\находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном

Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується
II сов.
находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися

Русско-украинский словарь > находиться
13 touch

1. n

1) дотик; торкання; доторкання, дотикання

to give a touch — доторкнутися

soft (hard) to the touch — м'який (твердий) на дотик

to know smth. by touch — розпізнати щось на дотик

2) зв'язок, спілкування, контакт

to get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь

to keep in touch with smb. — підтримувати зв'язок з кимсь

3) штрих; характерна риса

the personal touch — характерна риса людини

4) художня манера, художній стиль (прийом)

5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)

the latest touch — останній крик моди

6) муз. удар

7) муз. туше

8) присмак; відтінок, наліт

a touch of garlic — присмак часнику

9) легкий приступ (удар)

a touch of rheumatism — слабкий приступ ревматизму

a touch of the sun — легкий сонячний удар

10) квач (дитяча гра)

11) моральний вплив; навіювання

12) розм. сума

13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені гроші

to come for a touch — прийти, щоб поживитися

14) проба на якість (золота тощо)

15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)

16) пробний камінь

17) мед. обмацування

18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)

19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля

20) статевий контакт

a touch to the cap — вітання дотиком до кашкета

common touch — відчуття ліктя

rum touch — а) дивна людина; б) дивна справа

within (in) touch — близько, під рукою

to put to the touch — піддати випробуванню

2. v

1) торкатися, доторкатися; чіпати

to touch the ball — торкнутися м'яча

to touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)

to touch one's hat to smb. — вітати когось дотиком до капелюха

2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити

he has not touched food for two days — він два дні нічого не їв

3) відчувати на дотик, сприймати дотиком

the board touches rough — дошка шерехата на дотик

4) стикатися, прилягати, межувати

5) досягати, діставати

to touch shore — досягати берега

6) зрівнятися (з чимсь)

7) впливати фізично

8) мати відношення (до чогось), стосуватися (чогось)

how does this touch me? — яке це має до мене відношення?

9) завдавати шкоди; злегка псувати

10) діяти (впливати) на психіку

he is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома

11) зворушувати, хвилювати

12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живе

to touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі

13) злегка забарвлювати; надавати відтінку

14) незаконно привласнювати (щось)

15) натякати, згадувати

16) мед. обмацувати

17) мат. бути дотичною

18) зачіпати (тему)

19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити

20) заштриховувати; лініювати

21) змінювати, підправляти; перефарбовувати

22) грати (на музичному інструменті)

I haven't touched the piano for a long time — я давно не грав на піаніно

23) давати сигнал (дзвінком тощо)

24) одержувати (платню)

he touches 250 dollars a week — він одержує 250 доларів за тиждень

25) позичати, канючити, видурювати (гроші)

26) амер. красти (з кишені)

27) намагнічувати (дотиком до магніту)

touch at — заходити в порт (про судно)

touch down — приземлитися, торкнутися землі

touch in — закінчувати малюнок (олівцем тощо)

touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)

touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)

touch up — а) виправляти, закінчувати; б) підганяти (коня); в) нагадати, наштовхнути

to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися

to touch pitch — мати справу з сумнівним суб'єктом

to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню

touch wood! — не наврочте!

* * *
I n
1) дотик; торкання

at a touch — при ( першому) дотику

a- of /with/ a stick — дотик паличкою

a touch to the cap — вітання дотиком до шапки

to give a touch — доторкнутися

to give one's horse a touch or the spurs — злегка пришпорити коня

he felt a cold touch on his arm — він відчув на руці холодний дотик

momentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)

2) дотик

touch is the fifth of our senses — дотик- наше п'яте відчуття

soft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик

to know smth by (the) touch — дізнатися що-н. на дотик

he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт

she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття

the velvety touch of fabric — бархатиста тканини

the cold touch of marble — холод мармуру

3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контакт

in touch with smb — у контакті з ким-н.

I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати

to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.

to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.

I can't get in touch with him — ніяк не можу зловити його

to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.

to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.

to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням

have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль

to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи

to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ

to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.

to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами

to lose touch with reality — втратити уявлення

4) штрих; риска; деталь

vivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді

a few deft touches — декілька майстерних штрихів

to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа

the personal touch — характерна межа ( людини)

touch of nature — риса вдачі

a characteristic touch in speech — характерна нотка в мові

a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність

a sculptor with a bold touch — скульптор із сміливим різцем

he writes with a light touch — він пише просто

I know the touches of his tools — я знаю його роботу

one can easily recognize the touch of the master — легко можна розпізнати руку великого художника

a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль

this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера

the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару

a piano with a stiff touch — фортепіано з тугими клавішами

the typewriter has a light touch — у цієї машинки легка клавіатура

5) чуточка; домішка; відтінок, наліт

a touch or garlic — присмак часнику

a touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів

a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]

an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі

the first touches of autumn — перші ознаки осені

to have a touch of colour — бути злегка забарвленим

there's a touch of colour in her cheeks — її щоки злегка порожевіли

there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило

there was a touch of the Dane about him — в нім було щось від данця

his hope is a touch too wild — його надії трішки безпідставні

ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар

a touch of the sun — легкий сонячний удар

a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]

touch of fever — невеликий жар, температурка

he has a touch of flu — він трохи застуджений

6) сума

the dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом

to come for a touch — прийти з метою поживитися

to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання

its a touch — мене надули, мене обдурили

7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь

8) мeд. обмацування; пальпація

9) намагнічення ( дотик предмету до магніт)

10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поля

to kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія

out of touch — за бічною лінією

easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг

he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка

he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце

common touch, touch of elbows — відчуття ліктя

a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути

rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа

in /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно

to put to the touch — піддати випробуванню
II adv
небагато, трішки

to aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
III v
1) торкатися, чіпати

to touch slightly — злегка доторкнутися

to touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча

to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]

to touch land — приземлитися

to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня

to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]

he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися

the two ships touched — два судна зіткнулися

our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик

the rock touches rough — скеля здається шорсткою на дотик

2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонати

nothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)

he has not touched food for two days — два дні він нічого не їв

I couldn't touch anything — я не міг нічого їсти

he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити

dont touch her! — тільки посмій чіпати її!

he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися

we have not been able to touch our work all day — за весь день ми не змогли доторкнутися до роботи

I haven't touched the piano for a long time — я давно не грав на піаніно

he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення

I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження

3) стикатися, примикати, граничити

his garden touches mine — його сад граничить з моїм

the country touches mountains on the north — з півночі країну замикають гори

4) досягати; діставати

can you touch the ceiling — є ви можете дістати до стеліє

to touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати

the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту

5) дорівнювати, йти в порівняння з

there is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я

is there one of you that could touch him — є хіба хто-небудь з вас може порівнятися з нимє

my cooking cant touch yours — моє кулінарне мистецтво не йде в порівняння з вашим

6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується вас

the new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон

how does this touch me — є яке це має до мене відношенняє

I won't touch that business — я не хочу мати нічого спільного з цією справою

7) впливати, робити вплив

his war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі

alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь

8) надавати фізичну дію

Ex:

the leaves are touched with frost — листя зворушене морозом

the paintings were not touched by the fire — вогонь не чіпав картин

this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психіку

he is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдома

the fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепити

no soldiers were touched in the skirmish — жоден солдат в сутичці не постраждав

nothing will touch these stains — ці плями нічим не виведеш

this acid will not touch silver — ця кислота не діє на срібло

this metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере

8)

p. p. завдавати шкоди, збиток; злегка псувати

9) чіпати, хвилювати

the sad story touched her heart — ця сумна історія схвилювала її

he was touched by her kindness — він був зворушений її добротою

no memory of the past touched him — картини минулого не хвилювали його

he was touched to tears — він був зворушений до сліз

his repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати

his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу

to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі

10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінок

clouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати

admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості

11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)

12) згадувати, натякати

13) мeд. обмацувати, пальпувати

14) мaт. торкатися, бути дотичною

15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)

to touch one's opponent — торкнутися супротивника ( рапірою)

16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)

17) зачіпати (тему, питання)

we touched many topics in our talk — в розмові ми торкнулися багатьох тем

he merely touched the subject — він лише торкнувся питання

18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)

19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)

to touch the bell — натиснути на кнопку дзвінка

20) отримувати (платню, стипендію)

he touches Ј2 a week — він отримує два фунти на тиждень

21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)

diamonds touch hearts — бубна слідує за чирвою

22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)

23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)

24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)

25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щось

the revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.

his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)

26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання

27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.

he touched a lighted match to the candle — він підніс засвічений сірник до свічки

to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися

to touch shore — підпливти до берега

to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися

our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]

to touch pitch — мати справу з сумнівним підприємством або суб'єктом

to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню

a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла

to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду

touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!

I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/

to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)

English-Ukrainian dictionary > touch
14 touch

I n
1) дотик; торкання

at a touch — при ( першому) дотику

a- of /with/ a stick — дотик паличкою

a touch to the cap — вітання дотиком до шапки

to give a touch — доторкнутися

to give one's horse a touch or the spurs — злегка пришпорити коня

he felt a cold touch on his arm — він відчув на руці холодний дотик

momentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)

2) дотик

touch is the fifth of our senses — дотик- наше п'яте відчуття

soft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик

to know smth by (the) touch — дізнатися що-н. на дотик

he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт

she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття

the velvety touch of fabric — бархатиста тканини

the cold touch of marble — холод мармуру

3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контакт

in touch with smb — у контакті з ким-н.

I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати

to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.

to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.

I can't get in touch with him — ніяк не можу зловити його

to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.

to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.

to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням

have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль

to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи

to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ

to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.

to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами

to lose touch with reality — втратити уявлення

4) штрих; риска; деталь

vivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді

a few deft touches — декілька майстерних штрихів

to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа

the personal touch — характерна межа ( людини)

touch of nature — риса вдачі

a characteristic touch in speech — характерна нотка в мові

a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність

a sculptor with a bold touch — скульптор із сміливим різцем

he writes with a light touch — він пише просто

I know the touches of his tools — я знаю його роботу

one can easily recognize the touch of the master — легко можна розпізнати руку великого художника

a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль

this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера

the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару

a piano with a stiff touch — фортепіано з тугими клавішами

the typewriter has a light touch — у цієї машинки легка клавіатура

5) чуточка; домішка; відтінок, наліт

a touch or garlic — присмак часнику

a touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів

a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]

an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі

the first touches of autumn — перші ознаки осені

to have a touch of colour — бути злегка забарвленим

there's a touch of colour in her cheeks — її щоки злегка порожевіли

there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило

there was a touch of the Dane about him — в нім було щось від данця

his hope is a touch too wild — його надії трішки безпідставні

ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар

a touch of the sun — легкий сонячний удар

a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]

touch of fever — невеликий жар, температурка

he has a touch of flu — він трохи застуджений

6) сума

the dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом

to come for a touch — прийти з метою поживитися

to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання

its a touch — мене надули, мене обдурили

7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь

8) мeд. обмацування; пальпація

9) намагнічення ( дотик предмету до магніт)

10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поля

to kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія

out of touch — за бічною лінією

easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг

he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка

he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце

common touch, touch of elbows — відчуття ліктя

a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути

rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа

in /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно

to put to the touch — піддати випробуванню
II adv
небагато, трішки

to aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
III v
1) торкатися, чіпати

to touch slightly — злегка доторкнутися

to touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча

to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]

to touch land — приземлитися

to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня

to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]

he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися

the two ships touched — два судна зіткнулися

our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик

the rock touches rough — скеля здається шорсткою на дотик

2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонати

nothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)

he has not touched food for two days — два дні він нічого не їв

I couldn't touch anything — я не міг нічого їсти

he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити

dont touch her! — тільки посмій чіпати її!

he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися

we have not been able to touch our work all day — за весь день ми не змогли доторкнутися до роботи

I haven't touched the piano for a long time — я давно не грав на піаніно

he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення

I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження

3) стикатися, примикати, граничити

his garden touches mine — його сад граничить з моїм

the country touches mountains on the north — з півночі країну замикають гори

4) досягати; діставати

can you touch the ceiling — є ви можете дістати до стеліє

to touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати

the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту

5) дорівнювати, йти в порівняння з

there is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я

is there one of you that could touch him — є хіба хто-небудь з вас може порівнятися з нимє

my cooking cant touch yours — моє кулінарне мистецтво не йде в порівняння з вашим

6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується вас

the new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон

how does this touch me — є яке це має до мене відношенняє

I won't touch that business — я не хочу мати нічого спільного з цією справою

7) впливати, робити вплив

his war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі

alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь

8) надавати фізичну дію

Ex:

the leaves are touched with frost — листя зворушене морозом

the paintings were not touched by the fire — вогонь не чіпав картин

this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психіку

he is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдома

the fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепити

no soldiers were touched in the skirmish — жоден солдат в сутичці не постраждав

nothing will touch these stains — ці плями нічим не виведеш

this acid will not touch silver — ця кислота не діє на срібло

this metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере

8)

p. p. завдавати шкоди, збиток; злегка псувати

9) чіпати, хвилювати

the sad story touched her heart — ця сумна історія схвилювала її

he was touched by her kindness — він був зворушений її добротою

no memory of the past touched him — картини минулого не хвилювали його

he was touched to tears — він був зворушений до сліз

his repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати

his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу

to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі

10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінок

clouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати

admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості

11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)

12) згадувати, натякати

13) мeд. обмацувати, пальпувати

14) мaт. торкатися, бути дотичною

15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)

to touch one's opponent — торкнутися супротивника ( рапірою)

16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)

17) зачіпати (тему, питання)

we touched many topics in our talk — в розмові ми торкнулися багатьох тем

he merely touched the subject — він лише торкнувся питання

18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)

19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)

to touch the bell — натиснути на кнопку дзвінка

20) отримувати (платню, стипендію)

he touches Ј2 a week — він отримує два фунти на тиждень

21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)

diamonds touch hearts — бубна слідує за чирвою

22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)

23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)

24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)

25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щось

the revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.

his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)

26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання

27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.

he touched a lighted match to the candle — він підніс засвічений сірник до свічки

to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися

to touch shore — підпливти до берега

to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися

our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]

to touch pitch — мати справу з сумнівним підприємством або суб'єктом

to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню

a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла

to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду

touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!

I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/

to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)

English-Ukrainian dictionary > touch
15 на

предл.

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *
I предл.
1) с вин. п. на (кого-що)

положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

на день — на день

взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

на за́втра — на завтра

помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

на вся́кий слу́чай — см. всякий

на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

2) с предложн. п. на (кому-чому)

лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

на [э́тих] днях — см. день

на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
II част.
на

на, возьми́! — на, візьми́!

вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
III част.
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

Русско-украинский словарь > на
16 ничто

мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.

* * *

1) мест. ніщо́, род. п. нічо́го

из \ничто чего сде́лать (получи́ть) — з нічо́го зроби́ти (оде́ржати)

\ничто чего́ не бывало — см. ничуть

\ничто чего́ не поде́лаешь — (разг. не попишешь) см. поделать

2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)

преврати́ться (обрати́ться) в \ничто что — перетвори́тися (обернутися) в ніщо́

Русско-украинский словарь > ничто

См. также в других словарях:

Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
СЕРБИЯ — (Србиjа) социалистич. республика в составе Социалистич. Федеративной Республики Югославии (СФРЮ). Площ. 88,4 т. км2. Нас. 7890 т. ч. (1964, предварит. данные); ок. 80% сербов, 20% албанцев, венгров, румын, словаков, украинцев и др. Включает авт.… … Советская историческая энциклопедия

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

у нас немає грошей

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

у нас немає грошей

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: